НЕНАВИДНИЙ, А, Е.
Ненавидний, а, е. Ненавистный. К. Бай. 82. Ненавиден той нам, хто нас підвів на гріх. К. Дз. 154.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 551.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НЕНАВИДНИК, КА, →← НЕНАВИДЕЦЬ, ДЦЯ,